Розглянуто сучасні підходи до визначення критеріїв оцінюванняполітичної ефективності державної влади, що застосовуються, зокрема,при створенні міжнародних рейтингів ; The article is devoted to the current approaches to defining criteria forevaluating of the governmental effectiveness, used in particular for drawing upinternational rankings. ; Рассмотрены современные подходы к определению критериев оцен-ки политической эффективности государственной власти, применяемые, вчастности, при составлении международных рейтингов.
В статье показана история оценивания знаний в образовательных учреждениях России с начала XVII века до наших дней. Рассмотрены критерии оценки знаний, которые применялись в лицеях, университетах, военных училищах. Выявлены тенденции применения системы оценивания в рамках Болонского процесса. ; A Estimation history in the Russia educational institutions since XVII century till today is showed. The knowledge evaluation indicators, which used in the different educational institution (lyceum, university, military academy) are considered. The scoring system trends within the Bologna Process are revealed.
Introduction. Over the last two years, in the official documents of the Government of the Russian Federation there has been the requirement to organize the professional training of students in accordance with the professional standards. The verification of the compliance with the standards should be provided through the procedures of objective assessment of qualification of college and university graduates. Thus, in the current conditions arose the need to searching for new assessment tools or ways to improve the previous ones. The authors believe that the new and original ideas can be derived from the fields of real sectors of productive-economic and social activity where the aspects of determination of quality of the final product are worked out far better, and interpretations of the results of activity are unambiguous and consistent Aim. Taking into account the aspects of education management and established practices of assessment procedures, the aim of the present publication is to discuss general methodological approaches to organization of scientific-methodical maintenance of the expertise on the results of professionals' training in educational institutions. Methodology and research methods. The research is based on the qualimetric and system-based approaches, methods of comparative analysis of the content of the local and foreign normative documents as well as a wide range of scientific publications that describe the theory and practice of application of assessment in educational technical, economic and management systems. Results and scientific novelty. According to the introduced professional standards, methodological problems of measurement of students' knowledge and adequacy of their assessment are designated. Various approaches to assessment of education quality and its results are described; assessment procedure and its main tools are presented: criteria, parameters, indicators and norms as a reference point in the choice of standards for assessment. It is stated that the traditional methods and means of assessment accepted today in education are severely outdated and continue to lag far behind progressive tendencies of quality measurement. In particular, widespread test measurements of educational achievements of graduates of the higher (and secondary) school are not holistic therefore cannot be considered as valid, especially concerning the level of professional qualification. On the basis of synthesis of the approaches to assessment in various spheres, the possibility of their application in the organizations of professional education is approved. The considered technique and technology of development of evaluative judgments are based on the results of the formalized expert procedures; thus enabling to draw various conclusions about activity of the separate organizations and education systems in general, to reveal the level of bringing them into line with norms and standards of the received results and deviations from the rated values, as well as to perform the required training correction procedures. The authors stress the need for formation of a team of the qualified experts capable to provide development and implementation of effective technologies for the organization of assessment activities. Practical significance. The problem research area on the search for new approaches to internal procedures for assessment of the graduates' competencies is determined. The objectivity of evaluation and reliability of the results of such procedures have to be comparable to similar performance characteristics of the Centers for Independent Assessment of Professional Qualifications. It will enable to significantly reduce transactional costs of all agents of educational services, and will create conditions for transition from the existing standard-qualification reference books to the system of professional standards. ; Введение. В течение последних двух лет в официальных документах правительства РФ выдвигается требование приведения профессиональной подготовки выпускников высших и среднеспециальных образовательных учреждений в соответствие разрабатываемым профессиональным стандартам. Проверка этого соответствия должна производиться через процедуры объективной оценки квалификации выпускников вузов и колледжей. В новых условиях возникает альтернатива создания нового или совершенствования прежнего диагностического инструментария. Свежие для системы образования идеи можно почерпнуть, как полагают авторы публикации, в области реальных секторов производственно-экономической и социальной деятельности, где аспекты определения качества конечного продукта проработаны намного лучше и трактовки результатов деятельности однозначны и непротиворечивы.Цель статьи – с позиций управления образованием и сложившейся вне этой сферы практики оценки квалификации работников обсудить общеметодологические подходы к организации научно-методического сопровождения экспертизы результатов профессиональной подготовки специалистов в учебных учреждениях. Методология и методики. В ходе работы использовались положения квалиметрического и системного подходов, методы сравнительного анализа содержания отечественных и зарубежных нормативных документов, а также научных публикаций, посвященных теории и практике оценки качества продуктов образовательной, технической, экономической и управленческой деятельности. Результаты и научная новизна. Обозначены методологические проблемы измерения знаний студентов и адекватности их оценки с точки зрения внедряемых профессиональных стандартов. Описаны различные подходы к оценке качества образования и его результатам; процедура оценивания и ее основной инструментарий: критерии, параметры, показатели и нормы как ориентир в выборе эталонов оценки. Констатируется, что традиционные методы и средства оценки, принятые сегодня в образовании, сильно устарели и продолжают отставать от прогрессивных тенденций измерения качества. В частности, широко распространенные тестовые измерения учебных достижений выпускников высшей (и средней) школы не носят комплексного характера, поэтому не могут считаться валидными, особенно относительно уровня профессиональной квалификации. На основе обобщения подходов к оцениванию в различных сферах утверждается возможность их проецирования на практику организаций профессионального образования. Рассмотрены методика и технология выработки оценочных суждений, которые строятся на заключениях формализованных экспертных процедур и позволяют делать разнообразные выводы о деятельности отдельных организаций и системы образования в целом; выявлять степень приближения к норме полученных результатов и отклонения от нее, а также производить требующуюся коррекцию обучения. Подчеркивается необходимость формирования корпуса квалифицированных экспертов, способных обеспечить разработку и внедрение эффективных технологий организации и проведения оценочных мероприятий. Практическая значимость. Очерчено проблемное поле исследований по поиску новых подходов к внутренним (в стенах вуза и колледжа) процедурам оценивания компетенций выпускников системы профессионального образования. Объективность оценивания и достоверность результатов таких процедур должны быть сопоставимы с подобными характеристиками деятельности центров независимой оценки профессиональных квалификаций. Это позволит значительно снизить трансакционные издержки субъектов и потребителей образовательных услуг и создаст условия для перехода от существующих тарифно-квалификационных справочников к системе профессиональных стандартов. Ключевые слова: оценка; методы оценивания; критерии оценивания; показатели оценивания; шкалы оценивания; эксперт
Introduction. Over the last two years, in the official documents of the Government of the Russian Federation there has been the requirement to organize the professional training of students in accordance with the professional standards. The verification of the compliance with the standards should be provided through the procedures of objective assessment of qualification of college and university graduates. Thus, in the current conditions arose the need to searching for new assessment tools or ways to improve the previous ones. The authors believe that the new and original ideas can be derived from the fields of real sectors of productive-economic and social activity where the aspects of determination of quality of the final product are worked out far better, and interpretations of the results of activity are unambiguous and consistent Aim. Taking into account the aspects of education management and established practices of assessment procedures, the aim of the present publication is to discuss general methodological approaches to organization of scientific-methodical maintenance of the expertise on the results of professionals' training in educational institutions. Methodology and research methods. The research is based on the qualimetric and system-based approaches, methods of comparative analysis of the content of the local and foreign normative documents as well as a wide range of scientific publications that describe the theory and practice of application of assessment in educational technical, economic and management systems. Results and scientific novelty. According to the introduced professional standards, methodological problems of measurement of students' knowledge and adequacy of their assessment are designated. Various approaches to assessment of education quality and its results are described; assessment procedure and its main tools are presented: criteria, parameters, indicators and norms as a reference point in the choice of standards for assessment. It is stated that the traditional methods and means of assessment accepted today in education are severely outdated and continue to lag far behind progressive tendencies of quality measurement. In particular, widespread test measurements of educational achievements of graduates of the higher (and secondary) school are not holistic therefore cannot be considered as valid, especially concerning the level of professional qualification. On the basis of synthesis of the approaches to assessment in various spheres, the possibility of their application in the organizations of professional education is approved. The considered technique and technology of development of evaluative judgments are based on the results of the formalized expert procedures; thus enabling to draw various conclusions about activity of the separate organizations and education systems in general, to reveal the level of bringing them into line with norms and standards of the received results and deviations from the rated values, as well as to perform the required training correction procedures. The authors stress the need for formation of a team of the qualified experts capable to provide development and implementation of effective technologies for the organization of assessment activities. Practical significance. The problem research area on the search for new approaches to internal procedures for assessment of the graduates' competencies is determined. The objectivity of evaluation and reliability of the results of such procedures have to be comparable to similar performance characteristics of the Centers for Independent Assessment of Professional Qualifications. It will enable to significantly reduce transactional costs of all agents of educational services, and will create conditions for transition from the existing standard-qualification reference books to the system of professional standards. ; Введение. В течение последних двух лет в официальных документах правительства РФ выдвигается требование приведения профессиональной подготовки выпускников высших и среднеспециальных образовательных учреждений в соответствие разрабатываемым профессиональным стандартам. Проверка этого соответствия должна производиться через процедуры объективной оценки квалификации выпускников вузов и колледжей. В новых условиях возникает альтернатива создания нового или совершенствования прежнего диагностического инструментария. Свежие для системы образования идеи можно почерпнуть, как полагают авторы публикации, в области реальных секторов производственно-экономической и социальной деятельности, где аспекты определения качества конечного продукта проработаны намного лучше и трактовки результатов деятельности однозначны и непротиворечивы.Цель статьи – с позиций управления образованием и сложившейся вне этой сферы практики оценки квалификации работников обсудить общеметодологические подходы к организации научно-методического сопровождения экспертизы результатов профессиональной подготовки специалистов в учебных учреждениях.Методология и методики. В ходе работы использовались положения квалиметрического и системного подходов, методы сравнительного анализа содержания отечественных и зарубежных нормативных документов, а также научных публикаций, посвященных теории и практике оценки качества продуктов образовательной, технической, экономической и управленческой деятельности.Результаты и научная новизна. Обозначены методологические проблемы измерения знаний студентов и адекватности их оценки с точки зрения внедряемых профессиональных стандартов. Описаны различные подходы к оценке качества образования и его результатам; процедура оценивания и ее основной инструментарий: критерии, параметры, показатели и нормы как ориентир в выборе эталонов оценки. Констатируется, что традиционные методы и средства оценки, принятые сегодня в образовании, сильно устарели и продолжают отставать от прогрессивных тенденций измерения качества. В частности, широко распространенные тестовые измерения учебных достижений выпускников высшей (и средней) школы не носят комплексного характера, поэтому не могут считаться валидными, особенно относительно уровня профессиональной квалификации. На основе обобщения подходов к оцениванию в различных сферах утверждается возможность их проецирования на практику организаций профессионального образования. Рассмотрены методика и технология выработки оценочных суждений, которые строятся на заключениях формализованных экспертных процедур и позволяют делать разнообразные выводы о деятельности отдельных организаций и системы образования в целом; выявлять степень приближения к норме полученных результатов и отклонения от нее, а также производить требующуюся коррекцию обучения. Подчеркивается необходимость формирования корпуса квалифицированных экспертов, способных обеспечить разработку и внедрение эффективных технологий организации и проведения оценочных мероприятий.Практическая значимость. Очерчено проблемное поле исследований по поиску новых подходов к внутренним (в стенах вуза и колледжа) процедурам оценивания компетенций выпускников системы профессионального образования. Объективность оценивания и достоверность результатов таких процедур должны быть сопоставимы с подобными характеристиками деятельности центров независимой оценки профессиональных квалификаций. Это позволит значительно снизить трансакционные издержки субъектов и потребителей образовательных услуг и создаст условия для перехода от существующих тарифно-квалификационных справочников к системе профессиональных стандартов. Ключевые слова: оценка; методы оценивания; критерии оценивания; показатели оценивания; шкалы оценивания; эксперт
В публикации рассматриваются вопросы, связанные с мониторингом качества высшего образования. Цель автора статьи выявление критериев и показателей образовательной деятельности вузов Украины, где единой научно-обоснованной системы оценки работы учреждений высшей школы пока не существует. Поскольку Украина заинтересована в скорейшей интеграции в европейское образовательное пространство, предпринят анализ признанных мировым сообществом наиболее авторитетных источников, посвященных проблеме определения качества образования. В частности, автор обращается к моделям образовательных индикаторов ЮНЕСКО, Европейского Союза и Организации экономического сотрудничества и развития, содержанию документов и рекомендаций Европейской ассоциации агентств гарантии качества высшего образования (ENQA). Мировая практика, европейские стандарты и существующие методики позволяют выявить такие критерии оценивания вузовской деятельности, как комплексность, независимость, полезность, точность, выполнимость рекомендаций по улучшению качества, прозрачность мониторинговых процедур и их соответствие законам и этическим нормам. Описанные в статье показатели мониторинга качества образовательной деятельности вузов базируются на принципах системного подхода и делятся на три условные группы: индикаторы обеспеченности учебного учреждения, эффективности и результативности его функционирования, что дает возможность анализировать качество образования одновременно и как процесс, и как систему его управления, и как конечный продукт этого процесса. Эти три группы индикаторов должны стать стержнем формирования эффективного, соответствующего требованиям высших учебных заведений Украины и Европы мировых стандартов инструментария измерения качества высшего образования Украины. ; The paper looks at the issue of quality monitoring of higher education. The research is aimed at identifying the criteria and indices related to educational activities of Ukrainian universities, and required for establishing a unified and scientifically proved estimation system. As the Ukraine strives for integration into the European educational environment, the author analyzes the recognized scientific recourses concerning the education quality assessment such as the models of educational indicators of UNESCO, the European Union and Organization for Economic Cooperation and Development, as well as the documents and recommendations of the European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA). The author singles out the following estimation criteria: competence, independence, utility, accuracy, feasibility of recommendations for quality assurance, transparency of monitoring procedures and compliance with the laws and moral norms. The given indices of education quality monitoring are based on the systematic approach and incorporate the indicators of provision, effectiveness and impact; therefore, the education quality can be analyzed as the process, management system and outcomes of the process. The above three groups of indicators form the effective instruments for education quality assessment corresponding with the world educational standards.
Неоднозначность представления педагогики как науки в массовом сознании — от упрощенного эмпирического понимания до излишнего теоретизирования, доводящего педагогическое знание до уровня схоластической догматизации, — не позволяет найти какие-либо единые подходы в реализации воспитания. Традиционное понимание образования как целостного процесса единства обучения и воспитания определяет стереотипность критериев оценивания того и другого. Современному работнику образования традиционно вменяются обе функции — обучающая и воспитывающая.Существующая формула оценивания результативности по формуле «здесь и сейчас», применяемая в обучении, в воспитании не работает. Данная статья обращает внимание читателя на некоторые «поправки», которые необходимо учитывать в воспитательной работе. Во-первых, доступность в понимании педагогической категории «воспитание», а значит, и вольная его трактовка, не упрощает организации процесса воспитания во всех его ипостасях, но, напротив, намного усложняет его и требует согласованных действий всех субъектов и объектов различных педагогических воздействий. Во-вторых, как следствие из первого, неоднозначное толкование понятия «воспитание», не позволяет иметь одинаковые для всех критерии и показатели оценивания воспитательной работы.
The article analyses the current state assessment pedagogical activity of teachers of higher educational establishments, certain contradictions arising in the military-educational process, the reasons for these differences and the ways of their solution. Thoroughly reviewed the content and requirements of today to conduct training sessions. It is specified that the evaluation of training sessions should be systematic, diagnostic, educational (stimulating), developing, controlled, evaluator, comprehensive, objective, impartial, and the essence of these concepts. Address the role of control training sessions and importance of analysis and reflection of the results of their activities by the teacher. Criteria of assessment training in physical education. Presents the main objectives of the analysis of training in physical education at reasonable criteria. ; В статье проанализировано современное состояние оценки педагогической деятельности преподавателей высших военных учебных заведений, определенные противоречия возникающие в военно-педагогическом процессе, указаны причины этих противоречий и определены пути их решения. Всесторонне рассмотрены содержание и требования сегодняшнего дня к проведению учебного занятия. Указано, что оценивание учебного занятия должно быть систематическим, диагностическим, воспитательным (стимулирующим), развивающим, управляемым, оценивающим, всесторонним, объективным, беспристрастным и раскрыта сущность данных понятий. Освещены вопросы роли контроля учебного занятия и важности анализа и осмысления результатов собственной деятельности педагогом. Обоснованы критерии оценивания учебного занятия по физическому воспитанию. Представлены основные задачи анализа учебного занятия по физическому воспитанию по обоснованным критериям. ; У статті проаналізовано сучасний стан оцінювання педагогічної діяльності викладачів вищих військових навчальних закладів, визначені суперечності які виникають у військово-педагогічному процесі, вказані причини цих суперечностей та визначені шляхи їх вирішення. Всебічно розглянуті зміст та вимоги сьогодення до проведення навчального заняття. Зазначено, що оцінювання навчального заняття має бути: систематичним, діагностичним, виховним (стимулюючим), розвиваючим, керованим, оцінюючим, всебічним, об'єктивним, неупередженим та розкрито сутність даних понять. Висвітлено питання ролі контролю навчального заняття та важливості аналізу та осмислення результатів власної діяльності педагогом. Обґрунтовано критерії оцінювання навчального заняття з фізичного виховання. Визначеніі основні завдання аналізу навчального заняття з фізичного виховання за обґрунтованими критеріями.
The article analyses the current state assessment pedagogical activity of teachers of higher educational establishments, certain contradictions arising in the military-educational process, the reasons for these differences and the ways of their solution. Thoroughly reviewed the content and requirements of today to conduct training sessions. It is specified that the evaluation of training sessions should be systematic, diagnostic, educational (stimulating), developing, controlled, evaluator, comprehensive, objective, impartial, and the essence of these concepts. Address the role of control training sessions and importance of analysis and reflection of the results of their activities by the teacher. Criteria of assessment training in physical education. Presents the main objectives of the analysis of training in physical education at reasonable criteria. ; В статье проанализировано современное состояние оценки педагогической деятельности преподавателей высших военных учебных заведений, определенные противоречия возникающие в военно-педагогическом процессе, указаны причины этих противоречий и определены пути их решения. Всесторонне рассмотрены содержание и требования сегодняшнего дня к проведению учебного занятия. Указано, что оценивание учебного занятия должно быть систематическим, диагностическим, воспитательным (стимулирующим), развивающим, управляемым, оценивающим, всесторонним, объективным, беспристрастным и раскрыта сущность данных понятий. Освещены вопросы роли контроля учебного занятия и важности анализа и осмысления результатов собственной деятельности педагогом. Обоснованы критерии оценивания учебного занятия по физическому воспитанию. Представлены основные задачи анализа учебного занятия по физическому воспитанию по обоснованным критериям. ; У статті проаналізовано сучасний стан оцінювання педагогічної діяльності викладачів вищих військових навчальних закладів, визначені суперечності які виникають у військово-педагогічному процесі, вказані причини цих суперечностей та визначені шляхи їх вирішення. Всебічно розглянуті зміст та вимоги сьогодення до проведення навчального заняття. Зазначено, що оцінювання навчального заняття має бути: систематичним, діагностичним, виховним (стимулюючим), розвиваючим, керованим, оцінюючим, всебічним, об'єктивним, неупередженим та розкрито сутність даних понять. Висвітлено питання ролі контролю навчального заняття та важливості аналізу та осмислення результатів власної діяльності педагогом. Обґрунтовано критерії оцінювання навчального заняття з фізичного виховання. Визначеніі основні завдання аналізу навчального заняття з фізичного виховання за обґрунтованими критеріями.
В статье проведен анализ оценивания качества образования. Рассмотрены особенности образования в военных образовательных учреждениях. Из анализа опыта оценивания результатов образования выделены подходы, реализация которых позволит повысить достоверность контроля. Критерии оценивания качества образования рассматриваются с различных точек зрения. Выделяется ключевая фигура образовательного процесса – преподаватель. Рассмотрены факторы оценивания качества образования населением, а также подробно раскрыты составляющие таких факторов. Сделан вывод о сущности понятия военное образование. Сделан вывод о сущности понятия военное образование. ; In the article the analysis of educational quality assessment. The features of education in military educational institutions. The analysis of the experience of assessment of educational outcomes is highlighted approaches, the implementation of which will improve the accuracy of the control. Criteria for evaluating the quality of education are considered from different points of view. Stands out as a key figure in the educational process – the teacher. The factors of education quality evaluation population and are presented in detail the constituents of such factors. The conclusion about the essence of the concept of military education. The conclusion about the essence of the concept of military education.
The paper looks at the issue of quality monitoring of higher education. The research is aimed at identifying the criteria and indices related to educational activities of Ukrainian universities, and required for establishing a unified and scientifically proved estimation system. As the Ukraine strives for integration into the European educational environment, the author analyzes the recognized scientific recourses concerning the education quality assessment such as the models of educational indicators of UNESCO, the European Union and Organization for Economic Cooperation and Development, as well as the documents and recommendations of the European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA).The author singles out the following estimation criteria: competence, independence, utility, accuracy, feasibility of recommendations for quality assurance, transparency of monitoring procedures and compliance with the laws and moral norms. The given indices of education quality monitoring are based on the systematic approach and incorporate the indicators of provision, effectiveness and impact; therefore, the education quality can be analyzed as the process, management system and outcomes of the process. The above three groups of indicators form the effective instruments for education quality assessment corresponding with the world educational standards. ; В публикации рассматриваются вопросы, связанные с мониторингом качества высшего образования. Цель автора статьи – выявление критериев и показателей образовательной деятельности вузов Украины, где единой научно-обоснованной системы оценки работы учреждений высшей школы пока не существует. Поскольку Украина заинтересована в скорейшей интеграции в европейское образовательное пространство, предпринят анализ признанных мировым сообществом наиболее авторитетных источников, посвященных проблеме определения качества образования. В частности, автор обращается к моделям образовательных индикаторов ЮНЕСКО, Европейского Союза и Организации экономического сотрудничества и развития, содержанию документов и рекомендаций Европейской ассоциации агентств гарантии качества высшего образования (ENQA). Мировая практика, европейские стандарты и существующие методики позволяют выявить такие критерии оценивания вузовской деятельности, как комплексность, независимость, полезность, точность, выполнимость рекомендаций по улучшению качества, прозрачность мониторинговых процедур и их соответствие законам и этическим нормам.Описанные в статье показатели мониторинга качества образовательной деятельности вузов базируются на принципах системного подхода и делятся на три условные группы: индикаторы обеспеченности учебного учреждения, эффективности и результативности его функционирования, что дает возможность анализировать качество образования одновременно и как процесс, и как систему его управления, и как конечный продукт этого процесса. Эти три группы индикаторов должны стать стержнем формирования эффективного, соответствующего требованиям мировых стандартов инструментария измерения качества высшего образования Украины.
The paper looks at the issue of quality monitoring of higher education. The research is aimed at identifying the criteria and indices related to educational activities of Ukrainian universities, and required for establishing a unified and scientifically proved estimation system. As the Ukraine strives for integration into the European educational environment, the author analyzes the recognized scientific recourses concerning the education quality assessment such as the models of educational indicators of UNESCO, the European Union and Organization for Economic Cooperation and Development, as well as the documents and recommendations of the European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA). The author singles out the following estimation criteria: competence, independence, utility, accuracy, feasibility of recommendations for quality assurance, transparency of monitoring procedures and compliance with the laws and moral norms. The given indices of education quality monitoring are based on the systematic approach and incorporate the indicators of provision, effectiveness and impact; therefore, the education quality can be analyzed as the process, management system and outcomes of the process. The above three groups of indicators form the effective instruments for education quality assessment corresponding with the world educational standards ; В публикации рассматриваются вопросы, связанные с мониторингом качества высшего образования. Цель автора статьи – выявление критериев и показателей образовательной деятельности вузов Украины, где единой научно-обоснованной системы оценки работы учреждений высшей школы пока не существует. Поскольку Украина заинтересована в скорейшей интеграции в европейское образовательное пространство, предпринят анализ признанных мировым сообществом наиболее авторитетных источников, посвященных проблеме определения качества образования. В частности, автор обращается к моделям образовательных индикаторов ЮНЕСКО, Европейского Союза и Организации экономического сотрудничества и развития, содержанию документов и рекомендаций Европейской ассоциации агентств гарантии качества высшего образования (ENQA). Мировая практика, европейские стандарты и существующие методики позволяют выявить такие критерии оценивания вузовской деятельности, как комплексность, независимость, полезность, точность, выполнимость рекомендаций по улучшению качества, прозрачность мониторинговых процедур и их соответствие законам и этическим нормам.Описанные в статье показатели мониторинга качества образовательной деятельности вузов базируются на принципах системного подхода и делятся на три условные группы: индикаторы обеспеченности учебного учреждения, эффективности и результативности его функционирования, что дает возможность анализировать качество образования одновременно и как процесс, и как систему его управления, и как конечный продукт этого процесса. Эти три группы индикаторов должны стать стержнем формирования эффективного, соответствующего требованиям мировых стандартов инструментария измерения качества высшего образования Украины.
В статье рассматриваются вопросы государственного регулирования деятельности субъектов малого предпринимательства, в том числе по противодействию их теневой экономической деятельности. Дается авторская интерпретация сущности теневой экономической деятельности, как рационального поведения субъектов малого бизнеса, направленного на получение максимальной прибыли в условиях неопределенности. Обобщаются работы методологического характера, раскрывающие понятие эффективности в отношении управления деятельностью органов власти. Представлены критерии и показатели эффективности государственных институтов по противодействию теневой экономической деятельности субъектов малого предпринимательства на макрои мезоуровне с определением ожидаемого экономического эффекта. Оценку эффективности государственного противодействия теневой экономической деятельности субъектов предлагается проводить на основе анализа стадий жизненного цикла малых предпринимательских структур. Разработана схема процесса формирования модели совершенствования системы государственной поддержки малого предпринимательства и противодействия их теневой экономической деятельности, основанного на ее идентификации, как угрозы социально-экономического развития региона. ; This article discusses the governmental regulation of small entrepreneurial activities and considers the issue of combating their shadow economic affairs. The author redefines the shadow economic activity as a rational behavior of small business owners that aims at maximizing profits under circumstances of uncertainty. Methodological research that reveals the concept of the public administration management efficiency is summarized; criteria and indicators of the efficiency of State institutions in combating shadow economic activities of small businesses at the macro and meso levels are proposed, together with the expected economic results. It is argued that the evaluation of the effectiveness of State policy in combating shadow economic activity should be based on the analysis of the development stages of small business entities. Finally, the paper suggests a plan for improving State system of support for small businesses and combating shadow economic activity as a threat of social and economic development of the region.
Рассматриваются трудности, с которыми сталкивается преподаватель иностранного языка при попытке оценить уровень сформи-рованности общепрофессиональных компетенций будущих переводчиков (степень бакалавра лингвистики). Выявляются главное противоречие Федерального государственного образовательного стандарта высшего образования между предписанием компетентностной модели обучения и сохранением «знаниевой» традиции в описании компетенций и оценивании результатов профессионального иноязычного образования. Анализируя роль когнитивного компонента как базового элемента общепрофессиональной компетенции, авторы предлагают включать его в критерии оценивания показателя уровня сформированности компетенции. ; The present paper focuses on difficulties perceived by a language teacher when attempting to evaluate how well their Bachelor students in Translation acquire general professional competencies. A contradiction thus arises, between the governmental prescription to consistently teach competences and legacy of old educational standards as language proficiency is still often seen as a score of abilities. While analyzing the place and role of cognitive element as basic for general competencies, we suggest that those are included in evaluation bulletins.
У даному дослідженні здійснено аналіз наукових праць щодо визначення критеріїв, показників і рівнів оцінювання розвитку психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління, узагальнено інформацію, що отримано з наукових і літературних джерел. Використано методи систематизації та обґрунтування критеріїв, показників і рівнів оцінювання розвиненості психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління. Наукова новизна полягає у тому, що вперше визначено та обґрунтовано критерії, показники й рівні оцінювання розвитку майбутніх професіоналів військового управління. Визначення методики дослідження розвитку психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління сприятиме перспективі подальших наукових досліджень. ; Introduction. Military experts training is one of the main tasks of providing the Armed Forces of Ukraine with highly skilled personnel. Responsibility for obtaining corresponding knowledge and abilities is assigned by persons who are carrying out their training. Mutual understanding and commitment of military professional activity's subjects will promote diagnostics of the military training participants and will allow to define the major qualities, which are necessary to develop. Motivated military expert, who understands necessity of his official duties successful performance, will be interested to become professional and to develop important for his military professional activity qualities. Military activity is connected with impact on mentality and high fatigue. Therefore, important quality for the military personnel is a psychological and physical endurance. Thus, there is a need of determination of criteria, indicators and levels of future military professionals' psychological and physical endurance assessment in order to begin its diagnostics.Purpose. Definition and justification of criteria and indicators of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals was a basis in order to determine levels of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals.Methods. The complex scientific analysis was carried out, synthesis of information was done using scientific references. Methods of systematization and justification of criteria, indicators and levels of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals were used.Results. The analysis of scientific works on criteria, indicators and levels determination of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals is provided in this research. Information from scientific references is generalized.Originality. Criteria, indicators and levels of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals are for the first time were defined and proved.Conclusion. Due to scientific research criteria and indicators psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals have been defined and proved. The complex scientific analysis was carried out, synthesis of scientific information was obtained, promoted determination of levels of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals. The prospects of further scientific research are to define a research technique of psychological and physical endurance development assessment of future military management professionals. ; В данном исследовании проведен анализ научных работ по определению критериев, показателей и уровней оценки развития психофизической выносливости будущих профессионалов военного управления, обобщено информацию, полученную из научных и литературных источников. Использованы методы систематизации и обоснования критериев, показателей и уровней оценки развития психофизической выносливости будущих профессионалов военного управления. Научная новизна заключается в том, что впервые определены и обоснованы критерии, показатели и уровни оценки развития будущих профессионалов военного управления. Определение методики исследования развития психофизической выносливости будущих профессионалов военного управления будет способствовать перспективе дальнейших научных исследований.